Опис досвіду
Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона
– твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства.
П.Куліш
Школа в наш час має виховувати всебічно розвинену людину. Одним із
важливих елементів цього є прищеплення учням любові до рідного слова, до рідної
мови. «Рідне слово – то невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого
дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село і
місто, про весь свій край».
Перед кожним педагогом стоїть неабияке завдання – навчити своїх
вихованців дбайливо ставитися до рідної мови, оберігати рідне слово, не
знищувати його могутності. Могутність мови – це духовна могутність народу, який
дає мові силу й красу.
Повага, з якою необхідно ставитися до мови, потрібна носіям мови
не менше, ніж повага до людини, бо, як відомо, людина, яка байдужа до власної
мови, - дикун. "Висока
культура мовлення людини є свідченням вихованості її: культура мовлення є
вагомим елементом поняття "культура людини". Це повинен розуміти
кожен мовець, щоб постійно вивчати рідну мову.
Ще в середині XVIII ст. видатний діяч Карамзін
поставив таке запитання: "Скільки часу потрібно на те, щоб досконало
оволодіти духом своєї мови?" І відповів: "Вольтер сказав, що за шість
років можна оволодіти всіма головними мовами, але все своє життя треба вчитися
своєї власної. "
Тема, над якою працюю: «Розвиток мовленнєвих якостей учнів на уроках української мови та
літератури». Вважаю, що ця тема є
актуальною, адже сьогодні йдеться про формування компетентної особистості,
здатної приймати відповідальні рішення, самокритично мислити, творчо вирішувати
проблеми, самореалізовуватися і відтворювати накопичений соціальний досвід у
власному житті.
Перед собою ставлю таке завдання: виховати творчу мовну інтелектуально й соціально компетентну особистість,
яка здатна застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, неординарно
розв’язувати проблеми, створювати нове, бути взірцем для наслідування.
Зрозуміло,
що процес отримання інформації не є проблемою для учня, складнішим є процес
оперування нею. Актуальність даного питання і зумовила вибір теми даної
теми.
|
Адже література
та мова вивчаються не для того, щоб через багато років розповідати правила,
знати біографії всіх письменників, теми та ідеї художніх творів.
Тому я намагаюся бути не просто носієм інформації, а персоною, яка
спонукає учнів оволодівати знаннями, крокує поруч з ними, співпрацює у складній
справі, дає можливість поринути у світ знань та почуватися там комфортно, тому
ставлюсь до учнів з повагою, бо хочу щоб і вони мене поважали.
Компетентнісний підхід вбачаю
у тісному зв’язку із такими підходами, як: особистісно
орієнтованим та діяльнісним (він може бути реалізований тільки в діяльності,
тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).
Я відмовилася від так званої
енциклопедичності змісту шкільного навчання і формую в школярів передовсім ті
знання, які є необхідними для виконання практичних, ситуативних, особистісно
орієнтованих комунікативних завдань. У своїй роботі використовую
такі педагогічні технології:
·
традиційного навчання;
·
проблемного навчання;
·
інтерактивного навчання;
·
ігрові технології;
·
технології розвивального навчання;
·
особистісно орієнтованого навчання;
·
колективного способу навчання.
Організація інтерактивного
навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових
ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної
ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери
співробітництва, взаємодії. Під час такого навчання діти вчаться бути
демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати
продумані рішення.
Розвиток мовленнєвих компетентностей учнів на уроках
української мови та літератури здійснюю у 3 стадії:
1) актуалізація наявних знань
учнів;
2) осмислення;
3) рефлексія.
На першій стадії актуалізую наявні знання учнів,
збуджую інтерес до теми; вважаю, що саме під час цієї стадії визначаються цілі
вивчення матеріалу. Для цього використовую різноманітні прийоми: «Мозковий штурм», «Асоціація на дошці», висунення різних версій відносно
досліджуваного матеріалу тощо.
Якщо основним змістом, що
вивчається на уроці, є моральні орієнтації та цінності, я використовую
методичні прийоми «Класифікація» та «Альтернатива». Суть
методу «Класифікація» полягає в тому, що учні отримують робочі картки, на
яких записані різні ознаки певних понять або явищ. Спираючись на власний досвід
та уподобання, учні повинні згрупувати їх за певними ознаками або критеріями.
У методичному прийомі «Альтернатива» учні отримують
робочу картку,
|
на якій
записана певна моральна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв’язання. Кожен учень повинен
самостійно обрати тільки одну із запропонованих альтернатив і пояснити
свій вибір.
Після заслуховування відповідей трьох-чотирьох учнів я
організовую фронтальну бесіду, щоб
вийти на основне питання уроку і перейти до етапу
навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Як варіант: вивчення
поезії «Крила» Ліни Костенко (7 клас), який допомагає окреслити мету
уроку. Після цього кожному учневі
пропоную у формі творчої роботи визначити власні цілі. Часто
роблю це за допомогою інтерактивної вправи - «Мікрофон» . Відповідь на питання: «Як би ви скористалися
крилами, якщо мали б їх?»
Друга стадія полягає в осмисленні нового
матеріалу. Метою етапу виступає розвиток творчого критичного мислення,
мовленнєвих якостей учнів; навичок самостійної роботи; пошукової та
продуктивної евристичної діяльності. Відбувається основна змістовна робота учня
з текстом, причому поняття "текст" варто розуміти досить широко: це
може бути будь-яке джерело, а також розповідь вчителя, відеоматеріали тощо. У
процесі роботи учня з новою інформацією я застосовую наступні прийоми: читання тексту з зупинками, маркування
тексту символами, складання таблиць тощо.
При роботі з текстовим
матеріалом використовую такі методичні прийоми як «Шерлок Холмс», де учням пропоную швиденько прочитати текст і
скласти до нього якнайбільше запитань, не користуючись самим текстом, або «Шпаргалка». Даний прийом використовую
на етапі уроку роботи
з текстовими матеріалами. Учням пропоную зробити шпаргалку
(у три етапи) до складного або великого за обсягом тексту домашнього
завдання. Цей методичний прийом прийнятний тоді, коли матеріал добре знайомий
учням.
Етап 1. Скласти план тексту,
використовуючи всього декілька ключових слів. Умова: на читання однієї сторінки
тексту і конспектування відводиться тільки 30 секунд.
Етап 2. Текст знову з першої
сторінки. Конспект записують у формі коротких тез. На роботу з однією
сторінкою тексту відводиться 1 хвилина.
Етап 3. До шпаргалки записують
питання з кожної сторінки, час роботи - 1 хвилина.
Після закінчення роботи проводиться конкурс шпаргалок
(найкращі шпаргалки і питання).
При вивченні основних понять - «Понятійний диктант»; при вивченні
нової теми для розвитку асоціативного мислення широко застосовую прийом – «Асоціативні схеми» або «Гронування»,
«Моя презентація» й підсумовуючи вивчене, учням пропоную на
уроці літератури створити образ літературного героя за поданою схемою.
Хочу зупинитися ще на прикладах ситуативних вправ, які спрямовані на формування в учнів комунікативної
компетентності. Під ситуативними завданнями маю на
увазі такі завдання з розвитку мовлення, які чітко окреслюють ситуацію
спілкування, називають усі складові її частини: тему, мету, адресата мовлення,
мовця, обставини спілкування.
|
Прочитайте уривок замітки, що
надійшла до редакції газети. Уявіть себе її працівником. Що б ви відповіли
авторові листа? Напишіть замітку типу роздуму в газету про вчинки людей.
У нашому класі
жити дуже цікаво. Ми весело проводимо час на перерві, граємо у різні ігри після
уроків. Всі учні нашого класу дружать між собою. Одного разу до нас у клас
прийшов новенький. Він невисокий і товстий. Ми йому дали прізвисько Пампушка. А
він на нас образився. Чому, ми не розуміємо. В нашому класі всі мають
прізвиська і не ображаються: Базіка, Сірий, Галушка,Старий, Комарик. Вчителька
нам за це дорікає, а ми не розуміємо, чому. Адже це так весело! Кожен має якесь
прізвисько, яке говорить саме за себе — Скелет, Рудий, Товстун. Навіщо потрібно
боротися з прізвиськами?
Звичайно, учитель не повинен
лякатися того, коли відповіді будуть дискусійними, не зовсім правильними. Хай
учні поміркують, посперечаються й під керівництвом вчителя дійдуть згоди, або ж
перенесуть обговорення на наступний урок, дібравши приклади, аргументи. У цьому
плані я запропоную таку форму роботи:
написання за відповідями учнів колективного твору. Практика показує, що
навіть у загалом невдалих відповідях є раціональні думки, переконливі
аргументи, які знову ж таки під керівництвом учителя можна організувати в один
хороший текст. У процесі виконання завдань учні можуть, як уже зазначалося,
запропонувати кілька відповідей на питання: дискусійних, правильних,
неправильних. Але в цьому полягає не недолік, а головна позитивна риса проблемно-ситуативних
завдань.
Ситуації дуже часто нам підказує життя, але важливо,
щоб вони відповідали уроку і сприяли тренуванню певного навчального матеріалу.
Використання ситуацій сприяє посиленню
комунікативної направленості у навчанні української мови.
Для роботи над усними чи
письмовими переказами намагаюсь добирати тексти, які містять глибокий зміст і
мають велике виховне значення, наштовхують учнів на роздуми. Наприклад, для шестикласників пропоную текст «Людина
з планети Старість». До цього тексту
пропоную наступні завдання:
а) Обміркуйте прочитане і
скажіть, як можна обігріти теплом старих людей?
б) Яким чином зарадити їх
безпорадності?
в) Складіть і запишіть своєрідні правила
підтримки і порозуміння з
літніми людьми.
літніми людьми.
Діти охоче висловлюють свої
думки, щиро співчувають стареньким людям, розповідають про своїх бабусь та
дідусів, яких
оточують турботою, любов'ю.
Також на уроках використовую вправи типу «Прочитай нісенітницю і створи власну» чи придумування
казок та фантастичних історій. Ці вправи розвивають уяву та фантазію,
мовленнєве чуття.
Третя стадія – міркування або рефлексії.
Мета етапу – персоналізувати знання; забезпечити міцність, глибину знань. Під
час цієї стадії учень повинен осмислити вивчений матеріал і сформулювати
особисту думку, ставлення до досліджуваного матеріалу.
|
Назва
прийому Кольорова феєрія
Опис
прийому. До особливих видів письмової рефлексії
відносять ті, в яких задіяні маленькі кольорові стіки. Робота зі стіками не вимагає стільки часу
й зосередженості, як у «великих» письмових формах проведення
рефлексії - есе, щоденник та ін. Водночас вони дозволяють зберегти
якесь інкогніто та не примушують до обнародування власної позиції. Наприклад,
на столі в учнів лежать стіки трьох кольорів (зелений, жовтий, червоний),
які відповідно означають: «Я все зрозумів», «Мені дещо незрозуміло», «Мені
складно зрозуміти». Під час пояснення нової теми прошу показати стіки, які
відповідають рівню розуміння конкретної ситуації. Після цього приймаю
рішення - продовжити пояснення, повернутися на вихідні позиції
й пояснити знову, змінити тактику пояснення, взяти на замітку
й попрацювати індивідуально з окремими учнями. У разі
використання кольорових стіків можна також контролювати зміну настрою класу
(або самооцінку власної діяльності учнів).
Таким чином, під час навчання
учні повинні пройти через три стадії в опануванні матеріалом, оскільки кожна з
них відбиває відповідну ланку процесу засвоєння: сприйняття
→ осмислення → застосування.
Формую мовленнєву
компетентність не лише під час навчання, а і у позакласній діяльності (мої учні
є постійними учасниками заходів шкільного та районного рівнів, щорічно беруть
участь у Всеукраїнській олімпіаді з української мови та літератури (Акентьєв
І.- 3 місце, 2016р.), мовно-літературному конкурсі імені Т.Шевченка (Родінка Є.
- 3 місце, 2016р. ), міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика
(Акентьєв І. і Гришак М. – 2 місце, 2016р.), «Пробі пера» (Родінка Є. - 1
місце, 2017р.) «Соняшнику» (з 36 учасників – 20 призерів різних рівнів), «Олімпусі»
(взяли участь у цьому році, результатів ще нема). І це тільки за 2016-2017 н.р.
Досвід роботи узагальнений мною у матеріалах, які вміщені на моїх блогах https://dianakrekoten.blogspot.com, https://dianakrekoten1.blogspot.com
та опубліковані на сайті infourok.ru (позакласний захід та розробка уроку з української мови)
Виступ хочу закінчити істиною, в яку я вірю: «Успіх іде назустріч тим, хто
його прагне». Шукайте та вдосконалюйтесь, адже це єдиний шлях
учительської натхненної праці!
|
Немає коментарів:
Дописати коментар