Цикл уроків "Фразеологія",6 клас

УРОК №1

ТЕМА: Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником.

МЕТА:    розглянути поняття «фразеологічна одиниця» або «фразеологізм», «типи фразеологічних одиниць», ознайомити учнів із словником фразеологізмів української мови;

   формувати вміння розкривати значення сталих словосполучень, уміння визначати їхню роль у мовленні, доречно вживати у власному мовленні, формувати навички роботи із фразеологічним словником, розвивати образне мислення, спостережливість;

    виховувати інтерес та любов до української поезії.

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу.

ОБЛАДНАННЯ: таблиці «Вільні й стійкі словосполучення», «Класифікація фразеологізмів», «Характерні ознаки фразеологізмів», ігровий калейдоскоп, відеоматеріали.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Складання мозаїки

Завдання: відгадуючи загадки, складіть мозаїку. Відповіді слугуватимуть ключем.

Г	А	Р	Р	Е	Т	І	В	Х
О	Щ	Б	У	А	В	О	С	Л
Д	Е	В	З	А	Ш	И	С	І
Е	С	М	О	Л	О	М	І	Б
Л	О	В	Е	Д	К	О	Л	Ь
К	А	Е	Р	Е	Ц	Н	О	С

ЗАГАДКИ:

1) Виріс у полі на добрій землі, місце почесне зайняв на столі. (хліб)

2) Дощ пройшов, через ставок

    Перекинувся місток.

    Кольорів у нього сім,

    Він подобається всім! (веселка)

3) Зранку всіх людей розбудить,

    Гріє, пестить і голубить.

    А на нього дивишся

    І ненавмисно скривишся! (сонце)

4) Літом одягається, а на зиму одежі цурається. (дерево)

5) Хтось відкрив на небі душ,

    Повно на землі калюж.

    І на нас водиця ллється.

    Як це явище зоветься? (дощ)

6) Прийшов хтось, та взяв щось; біжиш за ним, та не знаєш за ким. (вітер)

7) У воді народжується, але води боїться. (сіль)

8) На сметану, масло, сир

    Нам воно згодиться.

    І корисне, і смачне,

    Тече, як водиця.

    Колір в нього, наче сніг,

    Пригощу їм вас усіх! (молоко)

9) Без рук, без ніг, а виліз на пліт. (гарбуз)

10) Живе вона під землею

      Із родиною своєю.

      Їжа в неї не проста –

      Що поцупить у кота. (миша)

11) Відкриваються щоночі

      Величезні її очі.

      Землю темрява вкрива –

      Полювать летить …. . (сова)

Кінцевий результат повинен виглядати так.

 ІІ. Повідомлення теми, мети уроку

Слово вчителя: Ви вже, мабуть, здогадалися, що ми з вами вирушаємо у мандрівку до чудової країни, що зветься «Фразеологія». Протягом декількох уроків ми спробуємо якомога глибше розглянути цей величезний пласт нашої рідної мови.

А зараз відкриємо зошити і запишемо тему нашої сьогоднішньої екскурсії: «Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником». Матеріалом для дослідження цієї країни слугуватимуть скарби нашої української поезії.

Метою нашого заняття є оглядово ознайомитися із такими поняттями як «фразеологічна одиниця» або «фразеологізм», чи «фразема», а також розглянути класифікацію фразеологічних одиниць, відповідно до цього ми ознайомимось із словником фразеологізмів української мови; розвиватимемо навички доречно вживати фразеологізми у власному мовленні, уміння визначати їхню роль у мовленні, формуватимемо навички роботи із словником.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення вчителя:

Кожна розвинена мова має в своєму складі значну кількість стійких словосполук – фразеологізмів, що вживаються носіями мови завжди у звичайному усталеному оформленні. Саме вони найвиразніше передають дух і нев’янучу красу мови, яку витворив народ упродовж віків для потреб спілкування в усній та писемній формах. Оскільки мова, як і кожне суспільне явище, безперечно розвивається, разом із нею в постійному русі перебуває і її фразеологічний фонд. Фразеологія національної мови збагачується та вдосконалюється, убираючи в себе скарби із приказок та прислів’їв, афоризмів та анекдотів, дотепів і каламбурів, сентенцій і парадоксів, літературних цитат і ремінісценцій, професіоналізмів, мовних штампів і кліше – з усього, що впродовж багатьох років плекає і зберігає у своїй пам’яті носій мови – народ. (Перегляд відеофрагменту)

Фразеологія – розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.

Фразеологічні одиниці відзначаються рядом ознак, що дозволяють вважати їх самостійними одиницями мови,  відмінними від інших лінгвістичних одиниць – від слова, звичайного словосполучення, речення.

2. Робота з таблицею «Вільні й стійкі словосполучення»

3. Словникова робота

Фразеологічною одиницею (фразеологізмом) називають лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, але неподільна лексично, стійка у своєму складі і структурі, яка маючи цілісне значення, відтворюється в мові.

4. Робота з таблицею «Характерні ознаки фразеологізмів»

Слово і фразеологічну одиницю зближує ряд подібних ознак:

Ø                                         будучи складним цілим, і ті й інші не конструюються щоразу в процесі мовлення, а відтворюються як готові значеннєві одиниці;

Ø                       велика кількість фразеологічних одиниць вільно реалізує граматичні категорії (входять у синтаксичні зв’язки з словом і виконують синтаксичні функції певних частин мови).

І все ж у структурно-семантичному плані  фразеологічні одиниці є більш складними утвореннями, ніж слово. Зовнішня різниця полягає в тому, що фразеологічні одиниці є нарізно оформлені, а це означає, що слова, компоненти ФО, можуть вільно існувати поза фраземою.

Більшість ФО, які співвідносні зі словом, виражають певне логічне поняття, але у той же час, фразеологізми мають свої особливості:

o       більша конкретність значення;

o       наявність образної конотації;

o       більша виразність з емоційно-експресивного погляду;

o       іноді значення фразеологічної одиниці не можна передати одним словом.

5. Робота з таблицею «Класифікація фразеологізмів»

В основі вітчизняної концепції фразеологічних одиниць лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов.

6. Словникова робота

Фразеологічні зрощення – семантично неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти). Тобто на сучасному етапі розвитку мови цілісне значення цих фразеологізмів не залежить від значень слів, які входять до їхнього складу (щоб посваритись, не обов’язково розбивати глек).

Фразеологічні єдності – також семантично-неподільні звороти (одиниці), але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика). Мотивувальними компонентами служать ті слова, які зберігають свої первинні лексико-семантичні властивості, а фраземотворчими – переосмислювані слова, які у сполученні з мотивувальними розвивають у собі так звані фразеологічно зв’язані значення.

Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються певною самостійністю складових частин. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим і не може бути замінене іншим, але ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль), порушити (питання, справу, проблему), не сходити з язика (уст).

Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип – фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком зі слів із вільним значенням (Не все те золото, що блищить. Вовків боятися – в ліс не ходити).

Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми зі спрощенням і єдностями). Власне «Словник лінгвістичних термінів» (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так – стійкий неподільний зворот мови, що виражає одне поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька.

ІV. Закріплення вивченого на уроці матеріалу

1. Диктант із коментуванням

Завдання: Визначити фразеологізми, пояснити їхнє значення, у разі потреби скориставшись фразеологічним словником.

1. Втрати, біль, кохання, радість – все в моїх літах.

    Пролетів над моїм шляхом щастя синій птах. (Н.Геращенко)

2. Я соколом кружляв і падав ниць,

    Крутивсь, як в’юн на сковорідці,

    Життя – немов рівчак промчить,

    Уллється у бурхливу річку… (П.Товстуха)

3. Нам святі казали люди:

    «Що було – те знову буде,

    повертає все на світі

    на круги своя!»  (В.Заїка)

4. Із куряви вирина

    Школа, вікна, квіти.

    «Комісія, обласна…» -

    Вже скандують діти.

    Миттю свіжа новина –

    Грім з ясного неба.

    «Оце тобі дивина,

    Зустрічати треба».  (А.Бойко)

5. Прожити вік – не поле перейти.

    І свій я хочу теж не змарнувати,

    А мрію людям щастя дарувати

    Й себе, як особистість, віднайти. (Т.Старцева)

6. У день Михайла, в сонячну погоду

    (Ми вірили: Бог добру днину дасть),

    Мій батько, патріарх усього роду,

    На ювілей усіх покликав нас. (Г.Довгополий)

7. Критики, навчаючи поета,

    Залюбки розводяться про те,

    Як писати мусить він, щоб Лета

    Років з п’ять проміння золоте

    На труні у нього не змивала… (Є.Плужник)

8. Та що се ти мені байки плетеш,

    На глум здіймаєш чи смієшся в вічі?

    Нема ніде нічого, а вона

    Якогось дуба смаленого править

    Та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка)

9. …Коли не вмів ще й букваря читати,

   Ходив, як кажуть, пішки під столом,

   Любить людей мене навчала мати

   І рідну землю, щоб там не було.  (В.Симоненко)

10. Водою не розлити нас, нам весело й цікаво.

      І не дивується наш клас, бо дружим я і Клава. (В.Дворецька)

11. Ти – моя відрада, нене моя мила.

     І від щастя в мене виростають крила. (Г.Казакова)

12. Вітя – світла голова,

      Вітя вчить нові слова. (Г.Чубач)

2. Робота в парах

Завдання: об’єднавшись у пари, прочитати словосполучення; довести, що вони є фразеологізмами. Розкрити їх значення, при потребі звернувшись до словника. Кожній парі пропонується проаналізувати 2-3 фразеологізми. Увести їх до самостійно складених речень.

Ловити ґави; продавати витрішки; копилити губу; море по коліна; не з лякливого десятка; поцілувати замок; перша ластівка; морський вовк; паперова душа; як по маслу; перемивати кістки; сім мішків гречаної вовни; всипати перцю; пальма першості; збиватися на манівці; високої проби; з миру по нитці; за чисту монету; дівоча пам'ять; мильна бульбашка; брати голову в руки; клацати зубами.

3. Гра «Колір до кольору»

Завдання: Знайдіть відповідності між частинами фразеологізмів.

1)    Авгієві стайні

2)    Дамоклів меч

3)    Боятися як чорт ладану

4)    Дивитися як баран на нові ворота

5)    Як лисому гребінь

6)    Купається як сир у маслі

7)    Чуб дарма, як голови нема

8)    Стявши голову, за волоссям не плачуть

9)    Тримати язика за зубами

10)                      Мов у рот води набрав

4. Навчальне аудіювання

Завдання: уважно прослухати прочитаний учителем уривок.

Зранку пішов дощ. Бабуся зачинила вікно – за ним аж потемніло. Задзвонив телефон. У трубці дівчинка Данка почула хрипкий голос чарівного ворона Крака:

—   Алло. Це ти, Данко?

—   Так, то я. Доброго ранку! – привіталася Данка.

—   Хіба він добрий? Ллє, як з відра. Темно стало, хоч в око стрель!

Цього Данка не зрозуміла: нащо стріляти в око – тоді тим більше буде темно, як втратиш око.

—   Знаєш, - випалила Данка, - твоя розмова по телефону для мене як грім з ясного неба – це так говорить моя бабуся.

—   Або ще кажуть: як сніг на голову.

—   Бабуся так теж іноді каже. Та який там сніг! Дощ, що аж гай гуде! Такий дощ припустив, що аж потемніло в очах! Аж іскри з очей посипалися! – додала Данка. У слухавці вона почула сміх Крака. – Щось я не так сказала? – злякалася дівчинка.

—   Так-так, заспокоїв птах. – Це також так бабуся говорить? У нас ллє та ллє, скоро почну клювати носом. На сон, певно.

Дівчинка образилася.

—   То тобі так нецікаво зі мною балакати, що спати захотів?

—   Ой, ні-ні, не клади слухавки. Це я так, до слова. Трохи туману напустив.

—   Якого ще туману? Немає жодного туману, - здивувалася Данка.

—   То теж так мовиться, я не дуже чемно висловився. Словом, не варто слів на вітер кидати.

—   Вітер… вітер, ага, шукай вітра в полі, - знайшлася Данка. – Це також бабуся каже. Ого, скільки ми наговорили про погоду!

—   Ми самі розмовою робимо погоду, - сказав Крак. – Чи в тебе добрий настрій?

—   Добрий. Ти зателефонував – і я маю добрий настрій.

—   От бачиш, - мовив Крак, - ми самі зробили собі гарну погоду.

—   А я ще знаю одну примовку – також бабусину: вискочити сухим із води. Це добре чи зле? – запитала Данка.

—   Дивлячись коли. От нині сухим не вискочиш. Та ми собі вискочили з води, бо зустрілися телефоном.

Тут розмова перервалася – у слухавці гудки. Крака вже не було чути. «Наче вітром його змело», - подумала Данка і засміялася. Це так сказала би бабуся.

За І.Калинцем

ПІСЛЯТЕКСТОВІ ЗАВДАННЯ

І. До кожного із наведених речень дібрати правильну кінцівку.

1. Вираз як грім з ясного неба означає:

A.   зозла, спересердя, на зло усім;

B.  напоказ, з метою привернення уваги;

C.  несподівано, раптово, зненацька;

D.  наперекір, усупереч комусь.

2. Вираз клювати носом означає:

A.   пихато поводитися, зазнаватися, чванитися;

B.  дрімати, засинати сидячи;

C.  переживати через неприємність, невдача;

D.  говорити нісенітниці.

3. Вираз напускати туману означає:

A.   відчувати тривогу, сум, печаль;

B.  підлабузнюватися до когось, догоджати комусь, лестити;

C.  навмисне заплутувати, перебільшувати, перебріхувати щось;

D.  потрапити в безвихідь, скрутне становище.

4. Вираз робити погоду означає:

A.   даремно на щось сподіватися;

B.  вирішально на щось упливати, бути визначальним;

C.  ні про що не турбуватися;

D.  щось перебільшувати.

5. Вираз слова на вітер кидати означає:

A.   даремно, марно щось говорити;

B.  говорити щось знехотя;

C.  хитрувати, намагатися відвести підозру;

D.  щось коротко повідомляти.

6. Вираз вискочити сухим з води означає:

A.   виявитися мужнім і спритним;

B.  вміло уникнути покарання, будучи винним;

C.  виявляти підкреслену байдужість;

D.  користуватися результатами чужої праці.

V. Підсумок уроку

1. «Ти мені, я тобі»

Учні ставлять питання будь-кому з класу. Вчитель слідкує, щоб питання стосувалися теми уроку, а також коригує відповіді.

VІ. Домашнє завдання

1.     Вивчити теоретичний матеріал підручника на с. 37.

2.     Виконати усно вправу 89.

3.     Письмово виконати вправи 93 або 94.

УРОК №2

ТЕМА: Джерела українських фразеологізмів.

МЕТА:      повторити й поглибити вивчений на попередньому уроці матеріал про фразеологізм, пояснити походження української фразеології;

   удосконалювати вміння розкривати значення фразеологізмів, удосконалювати навички роботи з фразеологічним словником, збагачувати фразеологічний запас учнів, розвивати вміння доречно вживати сталі вислови у власному мовленні, розвивати образне мислення, спостережливість;

    виховувати пошану до історичного минулого народу, його творчості.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ОБЛАДНАННЯ: таблиця «Джерела української фразеології», ігровий калейдоскоп, роздатковий дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Гра «З ніг на голову»

1) МАДЛОКІВ   ЕМЧ – дамоклів меч

2) ЄВІГАВІ   НІТСАЙ – авгієві стайні

3) ЕЛВОІСКУГЕР   ВИПОСТ – геркулесові стовпи

4) ДИЙБАИК   ИТБИ – байдики бити

5) ТРИКВИИ   ЮДУЕШ – кривити душею

6) ТОНИСИ   УДОВ   ОМИРОКСМОЛ – носити воду коромислом

7) НИМАУТТИ   ОЛУВОГ – туманити голову

8) ЛОХАБ   АН   НІАРАК – блоха на аркані

9) ИТЯНУТ   АЗ   ИЗЯК – тянути за язик

10) ГУНЗИТІ   В   ГУДУ – зігнути в дугу

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

1. Виразне читання вчителем вірша:

ПО САМУ ЗАВ'ЯЗКУ

Цікаві вирази народні.

Ось каже чоловік один:

"в провулок напхано сьогодні

По саму зав'язку машин".

А другий каже, що у нього

по саму зав'язку турбот.

Звідкіль тут зав'язка? У кого

дізнатись учням про зворот?

Так, певно, говорити стали,-

сказав Олесеві дружок,-

тому що зерно насипали

по саму зав'язку в мішок.

Та ось питають на уроці

у вчителя про це слівце.

- Е, народилося в сорочці,-

всміхнувся він,- словечко це.

У давнину, коли в людини

ще ґудзики не повелись,

була в сорочці чи в кофтині

на шиї зав'язка колись.

Коли ж по горло хтось наївся -

"по саму зав'язку",- казав.

Отак цей вираз і прижився:

народ сказав, як зав'язав.

(Д.Білоус)

§        Чи сподобався вам вірш відомого українського поета Дмитра Білоуса?

§        Визначте його головну думку.

§        Що цікавого ви дізналися з нього?

§        Виходячи з тексту поезії, скажіть, хто є основним джерелом українських фразеологізмів?

2. Слово вчителя:

Так, дійсно, основним джерелом походження, збереження та відтворення фразеологізмів є народ. Давайте запишемо тему нашого уроку: «Джерела українських фразеологізмів».

Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо народною мудрістю Цей струмінь живе в слові, і слово не мислиме без неї, як не мислима річка без води. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Спробуйте відчути її аромати. Рідне слово… воно бринить, хвилює душу, бо мова українська - невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Слова відомого українського педагога послугують нам другою темою уроку. Він писав: "Мова - це віконця, через які людина бачить світ". Спробуємо сьогодні це перевірити.

Втрата народом мови - це трагедія всіх трагедій, бо тоді губиться весь попередній досвід, зафіксований у ній.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу с.42 (походження фразеологізмів, джерела українських фразеологізмів).

2. Коментар учителя

З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлини народної мудрості. Серед фразеологізмів можемо найти такі, що прийшли в українську мову ще із спільнослав’янської і давньоруської (водити за носа, іду на ви) і засвоєні зовсім недавно                 (з космічною швидкістю, потрібний як стоп – сигнал зайцю).

Немає такої ділянки, галузі життя, буття народу, які б не характеризувались усталеними зворотами. У фразеологізмах виражаються явища розумової діяльності (ламати голову; сушити мозок; перебирати в пам’яті), психічного стану (бути на сьомому небі; сам не свій; руки опустити; на дибки ставати), взаємин між людьми (посадити в калюжу; давати прочухана; носити камінь за пазухою), стану людського організму (носом клювати ; зуб на зуб не попадає), дається оцінка людей, явищ, дій (ні риба, ні м’ясо; на розум не багатий; як сніг на голову) та інші.

Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури (на городі бузина, а в Києві дядько; трошки гречки, трошки проса, трошки взута , трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза), доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), припрошування (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки (скільки літ, скільки зим).

Переважна більшість фразеологізмів, як і слів, за походженням є корінними українськими. Серед них виділяються спільнослов’янські, спільносхідно-слов’янські і власне українські.

До складу української фразеології входять також усталені звороти, засвоєні з інших мов. Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовах світу, їх називають ще інтернаціональними.

Широко використовуються в українській мові фразеологізми античного походження – старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської, італійської та ін.

Основним, невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо-професійного походження .

Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анекдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості: не до солі, вийшов пшик, ростуть груші на вербі.

В українській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, суспільні відносини, виробнича діяльність, морально-етичні норми, погляди, вірування, прагнення. У ряді фразеологізмів чується відгук боротьби народу з татарськими нападниками, польською шляхтою, згадуються часи козацтва, розкриваються соціальна нерівність, боротьба народу проти панства, бюрократизм чиновників, хабарництво.

Майже всі ідіоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію. Ознайомлення з нею не тільки дає відповідь на запитання, чому ми так говоримо, а й збагачує знання про життя, історію, культуру, побут нашого народу в минулому.

1.     Робота з таблицею «Джерела української фразеології»

ІV. Закріплення вивченого на уроці матеріалу

1. Робота в групах. Гра «Квітка-семицвіт»

1. Антична міфологія: вогонь Прометея, дев'ять муз, ахіллесова п’ята, дамоклів меч, гордіїв вузол, ноїв ковчег, адамові діти, гадесові поля, драконівські закони, авгієві стайні, нитка Аріадни.

2. Усна народна творчість: за тридесять земель, роса на очі карі, хатка на курячій ніжці, виплакати очі, хоч конем грай, перстень котити по сліду милого, товчеться як Марко по пеклі, язиката Хвеська, на злодієві шапка горить.

3. Народний побут: каламутити воду в криниці, передавати куті меду, водити за ніс, мотати на вус, бити себе в груди, як горохом об стіну, як медом по губах, купи не держиться, з одного тіста, танцювати від печі.

4. Спостереження за природою: зализувати рани, гратися в кота й мишку, всихати на корню, як вітром здуло, як грім серед ясного неба, ждати біля моря погоди, хитрий лис, заяча душа, на вербі груші, блекоти наїстися.

5. Біблія: вигнання з раю, терновий вінець, земний рай, проспати царство небесне, пройти через пекло, пекельні муки, як з хреста знятий, шлях на Голгофу, віддати Богові душу, боятися як чорт ладану, рада б душа в рай – так гріхи не пускають.

6. Мовлення представників різних професій: брати в лещата, пійматися на гачок, відкривати карти, як по нотах, входити в колію, білими нитками шитий, робити ставку, прокласти першу борозну, одягати вуздечку, дати гарту, розмотувати клубок.

 

7. Історія: викинути ідола в Дніпро, вільний козак, голо як би татари пройшли, наче на турка йде, здирати шкуру, кат із ним, прив’язався як москаль, вписувати в історію золотими літерами, іду на Ви.

2. Робота з підручником

Усне виконання вправи 100.

3. Самостійна  робота

Завдання: розкрити значення поданих фразеологізмів, визначити джерело походження, при необхідності користуючись словником чи довідником. Скласти речення з кожним фразеологізмом.

Троянський кінь, до другого пришестя, біла ворона, коник-горбоконик, пошуки Атлантиди, кинути якір, всесвітній потоп, слон і моська, впасти в Бермуди, олімпійський спокій.(Перегляд відеофрагменту)

V. Підсумок уроку

1. Бесіда за запитаннями:

§        Що нового ви дізналися на уроці?

§        Хто є головним джерелом фразеологізмів?

§        Які джерела походження українських фразеологізмів ви знаєте? Наведіть приклади.

§        Звертаючись до вислову українського педагога, доведіть, що «мова – це віконця, через які людина бачить світ».

VІ. Домашнє завдання

1.     Вивчити теоретичний матеріал на с. 42   (походження фразеологізмів, джерела українських фразеологізмів)

2.     Скласти діалоги з використанням фразеологізмів з мовлення представників різних професій (10-12 реплік).

3.     Письмово виконати вправу 101.

                                      УРОК №3

ТЕМА: Прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми як різновиди фразеологізмів.

МЕТА:      повторити й поглибити вивчений на попередньому уроці матеріал про фразеологізм, розглянути поняття «прислів’я», «приказка», «крилатий вислів», «афоризм» як різновиди фразеологізмів, їх особливості;

   удосконалювати вміння розкривати значення фразеологізмів, удосконалювати навички роботи з фразеологічним словником, збагачувати фразеологічний запас учнів, розвивати вміння доречно вживати сталі вислови у власному мовленні, розвивати образне мислення, спостережливість;

    виховувати пошану до історичного минулого народу, його творчості.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ОБЛАДНАННЯ:  ігровий калейдоскоп, роздатковий дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. «Хід конем»

Слово –	Не такий		і по спині,
	на віку –	Про вовка	страшний
до хати.	не горобець,	Усього	малюють	і по боку.
буває		чорт,	промовка,	не піймаєш.
	а вовк	вилетить		як його

Відповіді:

1)    Слово – не горобець, вилетить не піймаєш.

2)    Усього буває на віку – і по спині, і по боку.

3)    Про вовка промовка, а вовк до хати.

4)    Не такий страшний чорт, як його малюють.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

    Давайте прочитаємо розгадані вирази.

    Як називаються такі короткі влучні вирази?

    Спробуємо пояснити їх значення?

Ці короткі влучні вирази називаються прислів’ями. Це не тільки жанр усної народної творчості, а ще й різновид побутування фразеологізмів. Відповідно до цього і формується тема нашого уроку: «Прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми як різновиди фразеологізмів».

У багатобарвності й могутності рідного слова втілено красу людини – творця мови, садівника прекрасного на землі. Рідне слово окрилює нас духовністю. Для кожного народу рідна мова – найдорожче. На сьогоднішньому уроці ми продовжимо ознайомлюватися з багатствами нашої рідної мови.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу на с. 44-45 (прислів’я й приказки).

2. Коментар учителя

Прислів’я та приказки належать до малих жанрів усної народної творчості. Хоч вони й короткі, на один-два рядки, але мають усі ознаки художньо довершених творів.

У прислів’ях та приказках відображено багатовікову мудрість народу, практичний досвід людини в різних сферах її діяльності, різноманітні явища суспільного життя й природи, передано горе й радість людини, її мрії та прагнення.

Прислів’я виникли дуже давно. Як указує їхня назва, у житті вони вживаються при слові, при розмові, набираючи в кожному окремому випадку відповідного значення.

Прислів’я та приказки – це стійкі афористичні вислови, що в стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські вчинки тощо. Прислів’я містить завершену думку, приказка висловлює думку, приказка висловлює думку неповно, часто є частиною прислів’я.

Прислів’я – маленький поетичний твір, що складається лише з одного речення, яке може бути простим (За праве діло стій сміло; Кожному мила своя сторона) або складним (Праця чоловіка годує, а лінь марнує; Не лінуйся рано вставати, а соромся довго спати; Бджола мала, а й та працює).

Прислів’я змінюють свій зміст залежно від застосування. Більшість прислів’їв можуть уживатися у двох значеннях: прямому (Сам пропадай, а товариша з біди визволяй; Добре роби, добре й буде) і переносному (Під лежачий камінь вода не тече; любиш кататися – люби й саночки возити; Який стук, такий і грюк).

Тематично прислів’я охоплюють усі сфери людської діяльності, будь-яке життєве явище (дружбу, працю, віру, війну, сім’ю, страх).

Прислів’я влучні, виразні, ритмічні. Будова прислів’їв відзначається симетричністю, поділом на частини, що римуються. Така милозвучність прислів’їв допомагає легше запам’ятовувати й виголошувати їх, мова визначається стислістю, лаконічністю, тут не тільки немає багатослів’я, але часто випускаються  члени речення, необхідні в звичайній розмовній мові:

Знає кума – знає півсела.

Прислів’я побутують в українській словесності з найдавніших часів і не втрачають своєї актуальності донині.

Окрім прислів’їв та приказок, в українській мові також побутують крилаті вислови. Словосполучення крилаті вислови вперше трапляється ще в епічних поемах Гомера, а термінологічного значення набула після виходу в 1864 р. книжки німецького лінгвіста Г.Бюхмана «Крилаті слова». Крилатими словами вважаються такі поширені й загальновідомі елементи лексики та фразеології літературної мови, джерело яких може бути встановлене.

До крилатих висловів сучасної української літературної мови належать слова видатних діячів науки, культури, історії, політики; цитати з творів письменників різних епох і народів, літератури, історії давнього світу та середніх віків; вислови з церковно-релігійних джерел.

3. Робота з літературним плакатом. Словникова робота

V. Закріплення вивченого на уроці матеріалу

1. Знайдіть відповідності

1	У дощовій воді немає гнилі,	А	а рибака по улову.
2	Дощ іде не там, де просять,	Б	у ліс не ходити.
3	Вовка боятися –	В	який батько, такий син.
4	Тріщить Варюха –	Г	легка будь-яка робота.
5	Аби любов та охота –	Ґ	а там, де косять.
6	Бджола мала,	Д	той на старість панує.
7	Хто змолоду працює,	Е	бережи ніс та вуха.
8	Хто рано підводиться,	Є	то й Бог допоможе.
9	Базікала видно по слову,	Ж	у прислів’я – лукавства.
10	І коваль, і швець,	З	і на дуду грець.
11	Який мельник, такий млин,	І	а й та працює.
12	Роби, небоже,	Й	за тим діло водиться.

Відповіді:

1)    У дощовій воді немає гнилі, у прислів’я – лукавства.

2)    Дощ іде на там, де просять, а там, де косять.

3)    Вовка боятися – у ліс не ходити.

4)    Тріщить Варюха – бережи ніс та вуха.

5)    Аби любов та охота – легка будь-яка робота.

6)    Бджола мала, а й та працює.

7)    Хто змолоду працює, той на старість панує.

8)    Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

9)    Базікала видно по слову, а рибака по улову.

10)І коваль, і швець, і на дуду грець.

11)Який мельник, такий млин, який батько, такий син.

12)Роби, небоже, то й Бог допоможе.

2. Робота в парах

Завдання: об’єднавшись у пари, скласти діалоги з використанням поданих прислів’їв та приказок.

З вогню та в полум’я; у кишені вітер гуляє; роботи – до самої суботи; з миру по нитці – голому сорочка; як до столу – скорий, а до праці – хворий; у нього на все відмовка; у нього робота – не бий лежачого; робота – не вовк: у ліс не втече; як словом, так і ділом; обіцяного три роки ждуть; переливає з пустого в порожнє; не на брехні світ стоїть.

3. Хвилинка виразного читання

Урок зятю

Байка

Ранесенько – ще сонце не зійшло –

до тещі з міста зять приїхав у село.

Хоч, може, він її не дуже й поважає,

та час допомогти в збиранні урожаю,

ще й прихопити овочів до міста,

бо жінці й дітлахам потрібно взимку їсти.

Поснідавши, узяв мішки, відро й лопату –

зібрався на город картопельку копати.

Питає теща: «Як мої пампушки?» – 

«Смачні. А на обід зваріть із півня юшку».

Вона у розпачі: «А в мене ж з голови…

Ти, мабуть, сам піди і півника злови».

З годину гість курей ганяє по двору,

добряче насмішив сусідську дітвору,

а півня не піймав. Тут теща із дверей

тихенько й лагідно підкликала курей,

сипнула їм зерна, нагнулася помалу –

і півника взяла, якого забажала.

Як хочеш ти когось для себе на обід,

підсип йому зерна – і буде все, як слід.

Вадим Раєвський

    Чи сподобалася вам байка?

    Визначте її головну думку.

    Яка мораль цієї байки?

    Доберіть прислів’я-синоніми до останніх двох рядків вірша.

4. Самостійна творча робота

Завдання: письмово розкрити зміст народного прислів’я.

Варіант 1 – «Посієш впору – збереш зерна гору».

Варіант 2 – «Кіт за пліт, а миші в танець».

Варіант 3 – «Сім раз відміряй, а раз відріж».

Варіант 4 – «Розум – скарб людини».

Варіант 5 – «Не вчи орла літати, а солов’я - співати».

Варіант 6 – «Всі за одного, один – за всіх».

V. Підсумок уроку

1. Виразне читання вчителем вірша

Чутка

У джунглі чутка прилетіла,

Весела і смішна така.

«Ви чули, - каже Мавпа сіра, -

Про що у місті люд гука?» -

«Скажи, будь ласка, паніматко,

Про що ж гукають мудреці?

Чи вже на марс вони злітали,

Чи Атлантиду віднайшли?»

«Я б і сказала вам, сестриці,

Та щось язик мій не дає».

«Про що? Про що? Скажи скоріше!

Вже, може, нафти не стає?»

«Яка там нафта! Люд гукає,

Що їх діди і прадіди

Давно колись, коли – не знаю,

Пішли від мавп, таких, як ми!»

Піднявся регіт невгамовний,

Усі беруться за живіт,

А Мавпеня маленьке чорне

Сидить на гілці і кричить:

«З такими мудрими речами

Не довго людям стати нами!»

Олександр Ходак

Ø     Чи сподобався вам вірш?

Ø     Визначте головну думку поезії.

Ø     Який висновок можна зробити, прочитавши його?

Ø     Яким чином можна пов'язати цю поезію з темою нашого уроку?

Ø     Що нового ви дізналися з сьогоднішнього заняття?

Ø     Який висновок можна зробити?

VІ. Домашнє завдання

1.     Опрацювати теоретичний матеріал на с. 44-45 (прислів’я й приказки).

2.     Підібрати по 5 прикладів прислів’їв, приказок, крилатих висловів про хліб, родину, розум, знання, риси характеру людини.

                                     УРОК №4

ТЕМА 1: Фразеологізми у ролі членів речення.

МЕТА:  пояснити особливості синтаксичної ролі фразеологізмів, узагальнити і систематизувати вивчений на попередніх уроках матеріал про фразеологію української мови;

   розвивати вміння визначати синтаксичну роль фразеологічних зворотів, удосконалювати вміння розкривати значення фразеологізмів, удосконалювати навички роботи з фразеологічним словником, збагачувати фразеологічний запас учнів, розвивати вміння доречно вживати сталі вислови у власному мовленні, розвивати образне мислення, спостережливість;

    виховувати пошану до історичного минулого народу, його творчості.

ТИП УРОКУ: підсумковий урок.

ОБЛАДНАННЯ:  схема «Лексико-фразеологічний розбір слова», ігровий калейдоскоп, роздатковий дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Спостереження над мовним матеріалом

Завдання: підкресліть члени речення. Дайте відповіді на запитання.

1.     Вашими б устами та мед пити. (П.Мирний)

2.     Мелашка стояла біля печі ні жива ні мертва. (І.Нечуй-Левицький)

3.     Встигли вже побувати в місцях, де козам роги правлять. (О.Гончар)

4.     Життя без праці – часник без хліба. (Народне прислів’я)

·        Знайдіть фразеологізми у поданих у реченнях.

·        Розкрийте їх значення.

·        Чи доречно вони вжиті у даних контекстах?

·        Якими членами речення вони виступають?

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

Ви, мабуть, здогадалися про що сьогодні піде мова. На сьогоднішньому уроці ми з вами спробуємо з'ясувати, якими ж членами речення можуть виступати фразеологізми. Запишемо тему уроку: «Фразеологізми у ролі членів речення». Сьогодні також ми не тільки розглянемо новий матеріал, а й повторимо вивчене нами на попередніх уроках.

У фразеологічному багатстві української мови відображено мудрість, його історичний досвід, світогляд, систему моралі, своєрідність народної матеріальної культури, через це фонд фразеологізмів українців є індивідуальним і неповторним.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя:

Подібно до слів фразеологізми можуть виконувати різні синтаксичні функції. Наприклад, виступають як самостійні речення: У дорозі й голка важка; бувають членами речення: Степане, невже в тебе підійметься рука на моє добро? (М.Стельмах).

Синтаксично закінчені фрази – прислів’я, більшість приказок і крилатих висловів – підлягають синтаксичному розборові за членами речення: Всяка пташка свої пісні має.

Сполуки-ідіоми зазвичай виступають одним членом речення. При цьому дієслівні та іменні фразеологізми найчастіше є присудками: «Варивон уже всю свою бригаду поставив на ноги» (М.Стельмах). Прислівникові фразеологізми виступають обставинами: «Там стояла з давніх давен пасіка його батька» (І.Нечуй-Левицький). Порівняльний зворот найчастіше є обставиною способу дії або іменною частиною складеного іменного присудка: «Вона вискочила з-за вугла, як козак з маку» (І.Нечуй-Левицький); «Поле – що безкрає море» (Панас Мирний).

Фразеологізми можуть бути частиною  складного речення: «Надворі стало ясно, хоч голки визбируй» (І.Нечуй-Левицький) або становить складне речення (крилаті вирази, прислів’я, приказки): «Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода».

Народна мудрість українців розмаїта синтаксичними формами:

Ø     складносурядні речення: Ластівка день починає, а соловей кінчає; Щастя біжить, а нещастя лежить; Одному сонце світить, а другому і місяць не зблисне;

Ø     складнопідрядні речення: Прийде така неділя, що і в нас буде весілля (означальне); Хто оре й сіє, той молотить і віє (займенниково-означальне); Якщо посієш вчасно, то збереш рясно (обставинне); Як доля когось карає, то перше розум відбирає (умови); Коли почав орати, то в сопілку кинь грати (умови);

Ø     безсполучникові речення: Розпочалися жнива – будь скупішим на слова; Шануй одежу у дворі, вона тебе – в людях.

V. Повторення й закріплення вивченого на попередніх уроках матеріалу

1. «Ти мені, я тобі»

Учні ставлять питання будь-кому з класу. Вчитель слідкує, щоб питання стосувалися теми «Фразеологія», а також при потребі коригує відповіді.

2. Диктант із коментуванням

Завдання: підкресліть усі члени речення.

1)    Ви, діду, партизан і мені хочеться, щоб вас не збивала з пантелику однобічність. (М.Стельмах)

2)    Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак, удавсь на всеє зле проворний, завзятіший од всіх бурлак. (І.Котляревський)

3)    Щоб тобі язик руба став, як ти мене чортом величав. (П.Мирний)

4)    В батьковій хаті я ні Богу свічка, ні чортові кочерга. (М.Кропивницький)

5)    Забравши деяких троянців, осмалених, як гиря, ланців, п’ятами з Трої накивав. (І.Котляревський)

6)    Старий за примовками за пазуху не ліз, по кишенях долонями не шастав – ці примовки самі горобцями зривалися із його вуст і цвірінчали за нашим столом так, що у вухах лящало. (Є.Гуцало)

7)    Це не булава, а хрест, святий хрест, котрий прийдеться нести – або на український Сіон, або на Голгофу. (Б.Лепкий)

8)    Той також розуміє, що передав куті меду, і швидко, діловито переводить мову на інше. (М.Стельмах)

9)    Людей питай, а свій розум май. (Народне прислів’я)

3. Робота в групах

Завдання: об’єднавшись у групи по 4 чоловіка, зробіть синтаксичний розбір речень; випишіть з них фразеологізми, поясніть їх значення; визначте джерело походження.

1.     Хоч ти, дівко, й гостра на язик, а все-таки дурна. (В.Винниченко)

2.     Будеш пам’ятати мене до нових віників. (І.Нечуй-Левицький)

3.     Долі своєї навіть гетьманськими кіньми не об'їдеш. (Б.Лепкий)

1.     І Кочубеєві зробилося легше на серці, ніби камінь важкий зсунувся з нього. (Б.Лепкий)

2.     Мовчазний дуже, за обідом сидів, як на морозі сич. (Б.Лепкий)

3.     Ніхто не вродився вченим, а хліб не вродився печеним. (Народне прислів’я)

4.     Гірка праця – солодкий спочинок. (Народне прислів’я)

4. Робота із словником

Завдання: до поданих російських фразеологізмів дібрати українські відповідники.

Держать нос по ветру — тримати носа за вітром;

держать под замком — тримати під замком;

до конца дней своих — поки віку;

до поры до времени — до пори до часу;

еловая голова — голова клоччям набита;

ждать у моря погоды — чекати коло моря погоди;

желторотый птенец — жовтороте пташеня;

живая вода — цілюща вода;

живой ум — бистрий розум;

жить барином — жити паном.

5. Пояснювальний диктант

Завдання: виписати з тексту фразеологізми, виконати лексико-фразеологічний розбір двох виписаних фразеологізмів (на власний вибір), за поданою нижче схемою.

Тимко бив байдики. Цілими днями тинявся по дворах, шукав розваг, а зустрівши знайомих хлопців, точив баляндраси. У розповідях часто фігурував він сам. При цьому, як правило, був сміливішим, гостріш на язик і завжди виходив переможцем. Усім було ясно, що Тимко хизується, історії його прикрашені або й виссані з пальця. Та хлопці, іронічно посміхаючись, до часу мовчали. Проте одного разу не витримали. Тільки закінчив Тимко розповідь, засипали його глумливими запитаннями, а потім почали відверто брати на кпини. З того часу він став серйознішим і стриманим.

1) Ледарювання

2) багато говорив

3) дотепним

4) вигадані

5) глузувати

Схема №1

ЛЕКСИКО - ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР СЛОВА

1.     Записати слово.

2.     Вказати або знайти його тлумачення за словником.

3.     Вказати, це первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне.

4.     Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.

5.     Дібрати синоніми до слова і довести доречність (чи недоречність) заміни аналізованого слова дібраним синонімом.

6.     Перевірити, чи можливі лексичні або контекстуальні антоніми до аналізованого слова.

7.     Змінити слово за всіма можливими ознаками (рід, число, відмінок, особа, вид) і відшукати омонімічні йому слова, визначивши вид омонімів.

8.     Встановити походження слова: запозичене воно чи ні (перевірити за словником іншомовних слів).

9.     Вказати, яким є слово: загальновживаним, діалектним, професійним чи термінологічним.

10.                       Визначити, належить слово до активного словника, до застарілих слів чи до неологізмів.

11.                       Вказати: вільне, синтаксично обумовлене чи фразеологічно зв'язане значення аналізованого слова.

12.                       Якщо слово має фразеологічно зв'язане значення, то вказати тип фразеологізму.

13.                       Знайти стійкий вислів за фразеологічним словником і пояснити його значення та джерело.

6. Гра «Хто більше»

Завдання: записати стійкі словосполучення зі словами ніс та очі.

Зарубати на носі

Не сунь носа до чужого проса

Вище ніс!

Водити за ніс.

Задирати носа.

Крутити носом

І носом не поведе.

Новий рік на носі.

Комар носа не підточить.

Утерти ніс.

Повісити ніс.

Залишився з носом.

Не бачить далі свого носа.

Тримати ніс за вітром.

Клювати носом. Розгорілися очі

Очі завидущі.

Очі бояться, а руки роблять.

Очі на лоб полізли.

Не розкидати очей.

Позичити очі в Сірка.

Лізти в очі.

Їсти очима.

Око за око.

Зміряти очима.

Сяяти очима.

Пустити пилюку в очі.

Кліпати очима.

Стріляти очима.

Куди очі дивляться.

Не ховати очей.

Мозолити очі.

Світ за очі.

Вирости в очах.

Потрапити на очі.

Очі на мокрому місці.

Геть з очей.

Очі замилювати.

VІ. Підсумок уроку

1. Ситуативне моделювання. Робота з підручником

Завдання: скласти діалоги з використанням фразеологізмів за ситуаціями, окресленими у вправі 115.

VІІ. Домашнє завдання

1)    Повторити теоретичний матеріал §12-14.

2)    Виконати вправу 113.